Ми з татом все життя тільки й робили, що працювали на благо сім’ї. Звісно, батьки наші теж так старалися. Тому живемо ми краще, ніж більшість наших знайомих.
Тож, наша єдина донька Ліда ніколи ні в чому не знала потреби. Та вона не була надто вибагливою, зростала старанною дівчинкою, дуже розумною. Наша донька дуже вродлива і завжди мала багато прихильників. Ми й не сумнівалися, що вона обере когось собі до пари.
Одного разу Ліда вирішила нас познайомити з її хлопцем. Ми з батьком розуміли: якщо донька вирішила представити нам своє кохання – це серйозні стосунки. Коли ж цей вечір знайомства настав – ми були не на жарт здивовані.
Обранцем доньки виявився Антон – звичайний хлопець з бідної сім’ї. Ми добре його знали, адже він був сином мого однокласника. І я добре знала про не надто перспективний матеріальний стан хлопця. Та що говорити: він навіть машини не мав! Не зважаючи на наші зауваження, Ліда все ж стояла на своєму. Донька казала нам, що це справжнє кохання. А потім ще й закордон вирішила поїхати! Навіщо? Невже ми найбідніші аби по заробітках кататися?
Донька була неухильною, зібрала речі та поїхала разом з коханим своїм. Обіцяла тільки на заводі не працювати. Ми ж дуже переживали, не для того ми так старалися, аби наша дівчинка по заробітках їздила.
Антон запевняв: він знайшов багато цікавих соціальних програм, які допоможуть їм стати на ноги в іншій країні. Ну, звісно ми не вірили. Що може хлопець з провінційного міста та ще й з бідної сім’ї взагалі досягти?
Та вже через рік я змінила свою думку. Ліда та Антон поїхали все ж до Чехії. Сам хлопець працював, а Лідочці він допоміг за програмою до іноземного вишу вступати. Тепер наша донька живе та навчається у Європі. Наша дитина дуже щаслива, адже саме там бачить своє майбутнє. Антон вже придбав собі автівку, тепер розглядає різні програми для забезпечення молоді житлом. Він так гарно на цих різних соціальних програмах розуміється!
І ми з батьком дуже раді, що помилися тоді з приводу Антона. Його амбіційність допомогла йому досягти такого успіху, якого ніхто від нього не очікував. Все ж не варто зустрічати по одежі!
