Батьки мого чоловіка Анатолія дуже люблять і його, й двох його молодших сестер. Хоч у них й велика багатодітна родина, але батьки чоловіка ні для кого не шкодують ні часу, ні грошей. От, наприклад, нещодавно в нас з Анатолієм була річниця весілля. Так його батьки, звичайні пенсіонери, подарували нам чотири тисячі гривень ще й комплект італійської постільної білизни. А мої тато з мамою, які працюють й непогано зароблять і в яких я одна донька, подарували нам коробку цукерок по акції. Мене це дуже образило, та більше було соромно та незручно перед чоловіком та його батьками. Але мої тато з мамою ніякої незручності перед зятем та сватами не відчули – ще й за столом розповідали, як їм пощастило купити цукерки по знижці.
Добре, нехай до мене з Анатолієм у них таке ставлення, але чому до єдиної онуки? У свекрів аж четверо онуків й вони кожному на день народження намагаються дарувати хороші речі та іграшки. Мені інколи навіть незручно приймати від них подарунки, адже я розумію, що їхня пенсія не настільки велика. А от мої тато з мамою абсолютно не переживають – можуть й взагалі нічого не подарувати, мовляв, не головне в житті подарунки.
Воно, звичайно, так, але цьогоріч тато з мамою купили нашій Віточці на п’ять років пуховик. Я ще й здивувалась, що подарунок такий хороший та якісний. Але щойно я його почала роздивлятись краще, як побачила етикетку з секонд-хенду й вартість – двісті гривень. А мама мені:
– Ну а що? Він же має гарний вигляд
– Гарно, – кажу я, – але подарунок на день народження онучці в секонд-хенді не купують!
Але й на це мама знайшла, що сказати.
– Дитина ще маленька, вона все одно не розуміє. А на наступний рік взагалі з нього виросте.
Мене просто обурює така позиція моїх батьків. Так, дитина маленька, то може їй взагалі нічого купувати не треба? Й так піде? В той момент загадала про свекруху. Вона й сама одягається на секонд-хенді, але Віточці або іншим онукам вжитті б там не купила подарунок на день народження. Для порівняння, цього року батьки чоловіка нашій доньці купили самокат та величезного плюшевого ведмедя. А одяг вони й без приводу купуй. І весь новий, не ношений.
А от коли свято якесь у мами з татом, то вони заздалегідь замовляють подарунки й неабиякі. То їм електрочайник новий потрібен, то набір сковорідок. А на цей день народження тато «натякнув», що хотів би отримати путівку в санаторій з мамою. Ми з чоловіком тільки переглянулись. Звичайно, ми їм таке купувати не будемо. Якби їхнє ставлення до нас було іншим, то, можливо, ми б теж подумали над тим, щоб щось таке для них придумати. Але я вважаю, що вони не заслуговують. Ви що скажете?
