Дві подруги
Вони колись були подругами…
Чи, точніше, лишалися ними, як вважала жінка з третього поверху. Її подруга з п’ятого була, скільки їй пам’ятається, писаною красунею. Ну, принаймні, саме так та про себе думала. Спускалася вона до «сірої мишки» — так вона називала свою подругу знизу, лише для того, щоб похизуватися або пожалітися на життя. Колись вони разом вчилися в школі, а потім вступили на економічний факультет університету, який мишка успішно закінчила та влаштувалася службовцем у банк.
Красуня ж «вдало вискочила» заміж за багатого папочку на п’ятому курсі та кинула навчання. Після розлучення їй дісталася чимала сума і скромна щомісячна платня. Мільйонер був готовий віддати більше, аби тільки позбутися її, але адвокат «прогавив момент», і лишилася вона сама, з грошима, що танули, враховуючи її смаки… Тому красуня перебувала у вічних пошуках і спускалася вниз лише для того, аби розповісти мишці про свої перемоги та поразки.
— Усі чоловіки — козли, — оголошувала вона, сидячи в кріслі й перегортаючи черговий жіночий журнал (іншого чтива в неї не було).
І навчала подругу:
— Хочеш знайти собі класного хлопця? Читай жіночі журнали.
Одягнена вона була в коротенький, спокусливий халатик з глибоким вирізом. Доглянуті руки та яскраво-червоні нігті різко контрастували з полинялим, потертим халатиком сірої мишки та її вічно втомленими руками — адже треба було прати, прибирати, готувати й ходити по магазинах. Обидві були неодружені та дітей не мали, але мишка відчайдушно хотіла і того, й іншого, а красуня мріяла лише про одне — щоб нею захоплювалися, давали гроші й нічого не вимагали натомість.
— Усі чоловіки козли, — повторювала красуня, крутячи в пальцях тонку м’ятну цигарку. — Один лисий, другий низький, третій багатий, але скупий, уявляєш?
І з обуренням додавала:
— У нього стара машина, дача за містом, і він хотів, щоб я йому готувала!
Вона сміялася:
— Ну й уявляєш мене на старій машині чи біля плити? Фу-у-у…
Миттєво мишка зітхала і думала про себе:
«Мені би того лисого чи низького. Я б і готувала, і на дачу б їздила з радістю».
— Козли, — констатувала красуня.
А тим часом, шановні пані та панове, вона спускалася до мишки зі своїм котом — вічно брудним, худим і в павутинні.
У мишки ж жила кішечка, також стерилізована, як і кіт, що не заважало йому божеволіти від коханої. А та відповідала йому взаємністю.
— Що? Знову ця стерва тебе не нагодувала і під ліжко загнала? — питала вона худорлявого кота.
— Нам, чоловікам, — хвалькувато відповідав кіт, — соромно скаржитися. Ну, не нагодувала — та й біда? Адже на вулицю не виганяє. А під ліжком теж непогано. Павутини багато, звісно, але зате можна сховатися. І б’є майже ніколи… Тільки якщо поганий настрій.
— А добрий у неї буває? — цікавилася кішечка.
Кіт важко зітхав і притулявся до неї. Кішка знімала лапкою павутину зі страждальця й вилизувала йому мордочку. Кіт починав муркотіти і, пригрітий любов’ю, засинав.
— І що твоя кішка знайшла в моєму обірванці? Він же нічого доброго не розуміє, тільки під тиском, — говорила красуня.
Миттєво мишку «перекривляло», і вона підкладала брудному коту шматочки курки. Він, давлячись, їв. Їв і плакав. А пухнаста кішечка важко зітхала й облизувала свого нещасного кавалера.
Свою кішку сіра мишка любила, точніше — обожнювала. І в неї було все. Все, що тільки може захотіти котяче серце. А брудний кіт нічого не хотів. Він мріяв лише про дві речі — поїсти й побачити свою кохану кішечку.
Так вони й зустрічалися кілька разів на тиждень. Мышка готовила обід, вечерю й годувала красуню та її кота. Вона ж і позичала їй гроші зі своєї скромної зарплатні. Гроші, які красуня ніколи не повертала. Вона вважала, що робить мишці послугу, беручи в неї в черговий раз позику. А настоювати й сваритися сіра мишка не вміла. Та й боялася втратити єдину подругу.
Ну, от і все.
Одного вечора красуня прибігла з сяючими очима.
— Спіймала! Спіймала! — вигукувала вона. — Високий, стрункий, не старий, мультимільйонер! У нього мережа супермаркетів по всій країні. Ох, я його розкручу! Він у мене не відвернеться дріб’язковим розлученням!
Мышка мовчала й намагалася усміхатися схвально, хоча їй було огидно слухати. Але в кінці тижня, увечері, у її двері увійшли…
Красуня повідомила своєму «нареченому для розлучення», що внизу живе її стара подруга, «потвора, качан» і, взагалі, сіра мишка. І вони вирішили завітати до неї.
Красуня хотіла продемонструвати своєму супутникові різницю між нею та мишкою. Деякі жінки іноді тримають поряд подруг, аби на їхА потім Жорж купив коту новий нашийник із золотими блискітками й попросив мишку на каву — без кота, просто так.
