— Знову сусіди зверху гуляють, ну скільки можна?! Третя година ночі! — Наталка розбудила мирно спячого Андрія, — Чуєш, знову ревуть, іди розберись!
— Натусю, я так гарно спав, навіщо будиш, мені завтра у рейс, — сонно пробурчав Андрій, — Заспокояться скоро, спи.
Лише він збирався зручніше вмоститись у ліжку, як дружина болюче штовхнула його ліктем у бік:
— Чоловік ти чи хто? — прошипіла вона. — Іди та заспокой цих нахабників! Завтра в мене зустріч з подругами. Ось нещастя — прийде Оленка і знову хвалитиметься «губами» та «пластикою» носа. А я що? Прийду з опухлою від недосипу пикою? Оленці вже «тридцять з хвостом», а на ній — ані морщинки!
— Та в неї чоловік пластичний хірург, а не водій-далекобійник, Наталко, — намагався заспокоїти дружину Андрій. — А ти в мене й без цих утиних губ красуня. До того ж, ти в салонах краси — як вдома, майже прописку оформила.
Але Наталка ще більше розлютилась. Вона сіла на ліжку й злісно подивилась на Андрія:
— Ти знущаєшся?! Ходити двічі на тиждень до косметолога — це, на твою думку, розкіш?! Я теж хочу такі губи та ніс! А шуба? Коли ти мені купиш норкову шубу, а?!
— Та я недавно іпотеку за твою квартиру закрив, яку ти до весілля купила, ще й кредит за твою машину треба віддавати. Домовлялись: спочатку машина, потім шуба. Чого ти так розпалилась?
— А мамі своїй пуховик купив! — не відступала Наталка.
— Та в неї тоді всі гроші на ліки пішли, а пенсія маленька. Та й той пуховик не так вже й дорого коштував.
Андрій хотів обняти дружину, але вона була переповнена злістю.
— Шубу купити не можеш, пластику мені оплатити не можеш, то хоча б зроби так, щоб я виспалась! Іди та заспокой цих недорослих!
Андрій зрозумів, що Наталка йому не дасть заснути, і, відчуваючи якусь провину, почав натягати спортивний костюм.
…Ще п’ять років тому ніхто з друзів Андрія не повірив би, що він одружується зі своєю зарозумілою однокласницею Наталкою. Хоча Андрій кохав її з дев’ятого класу, дівчина ніколи не відповідала взаємністю, вибираючи хлопців красивіших і значно заможніших. Навіть після того, як він закінчив коледж і знайшов хорошу роботу, Наталка на зустрічі випускників навіть не повела в його бік носом. Вона хвалилась перед однокласниками, що скоро вийде заміж за хлопця з дуже багатої родини. Андрій проковтнув образу, але виду не подав.
Через півроку сталося диво — Наталка ні з того ні з сього подзвонила Андрію і запропонувала зустрітися. Зрозуміло, що він був на сьомому небі від щастя.
— Гарно виглядаєш, і чому я раніше цього не помічала? Їсти хочеш?
Наталка сиділа за столиком, на якому вже стояли дві чашки кави та солодощі. Андрій здивувався такому ставленню, і промінь надії зігрів його серце.
Та вечеря плавно перейшла у сніданок у Наталчиній квартирі. А через два дні дівчина повідомила, що кинула свого багатія заради Андрія.
— Щось тут не так, — сказала тоді Ганна Степанівна, мати Андрія. — Що з нею? Ти стільки років за нею бігав, а вона тебе лише принижувала. Ти ж не помічав інших дівчат. Ось Марічка з нашого під’їзду досі по тобі «сохне», а тобі байдуже. Така гарна дівчина пропадає! Комусь же дістанеться така наречена: мила, красива, працьовита.
— Мамо, серцю не накажеш. Я Наталку люблю.
— Ну, дивись сам, моя справа — сторона. Я лізти не буду, але знай, Наталка ще себе покаже. Тоді не скаржся.
Ганна Степанівна немов у воду гляділа. Через два місяці після весілля Наталка повідомила, що вагітна. Однаке не сходилось одне — термін. Це Андрій дізнався, коли з цікавості заглянув у картку вагітної і зрозумів, що його дружина — ошуканець.
— Ти вже була вагітна на нашому першому побаченні! — кричав Андрій, червоний від злості.
— Я не знала, що вагітна, термін був маленький, — збрехала Наталка. — Потім боялась зізнатись.
— Виходить, твій колишній тебе кинув, а ти просто вирішила пристроїти чужу дичину такому просточкові, як я! Мама була права!
— Ой, твоя мама на мене так дивиться, ніби я їй мільйон винна!
— Вона дивиться так, як ти того заслуговуєш! І не чіпай мою матір, ясно?!
Андрій стояв посеред кімнати і готовий був провалитись крізь землю від сорому, відчуваючи себе дурнем. Наталка тремтіла від страху бути кинутою одразу після весілля і живо уявила, як її заміжні подруги сміються і пускають у її бік злісні жарти. Адже саме так вона б зробила, якби щось трапилось із кожною з них. Такої Наталка допустити не могла. І в її розпаленому мозку дозрів план.
— Ой! Боляче!
Наталка голосно закричала і схопилась за живіт. Андрій злякався і забув усі образи.
— Що тобі? Де болить?
— Живіт! Живіт! Все через тебе! Мені не можнаАндрій подивився на Поліну, яка стояла перед ним із теплим усміхом, і раптом зрозумів, що його справжнє щастя було поруч усе це життя — просто він не хотів його помічати.
