Олена знайшла в чоловіка другий телефон
Олена витирала пил у кабінеті Миколи, коли її ганчірка зачепила стопку паперів на краю столу. Аркуші розлетілись, і вона, буркнувши щось під ніс, почала їх збирати. Під кріслом щось блиснуло маленький чорний предмет. Вона простягнула руку й дістала смартфон у потертому чохлі.
Дивно, пробурмотіла вона, обертаючи телефон у руках.
Новенький айфон Миколи завжди був або в кишені піджака, або на тумбочці біля ліжка. Цей же був дешевший, простіший і… незнайомий. Вона натиснула кнопку екран засвітився, показуючи час і дату. Без пароля. Серце Олени стиснулося, а в горлі стало тісно.
Вона повільно сіла у крісло, не відводячи погляду від апарата. За двадцять три роки подружнього життя між ними траплялося всяке: й сварки, й образи, й недовіра. Але другий телефон… Олена ніколи не вважала себе ревнивою дружиною. Довіряла Миколі, пишалася їхнім шлюбом. А тепер їй було страшно зазирнути в цю чорну коробочку, що могла приховувати руйнівні секрети.
«Двадцять три роки разом, дві доньки… Невже все даремно?» думки кружляли в голові, поки пальці механічно гортали меню. Ніяких фото. Лише кілька контактів безіменні номери, позначені цифрами та ініціалами. І повідомлення… Олена замерла, побачивши переписку з контактом «С.М.».
«Сьогодні о 19:00, як зазвичай?» написав Микола три дні тому.
«Так, чекаю», коротка відповідь.
Двома днями пізніше:
«Дякую за вчора. Все як завжди на висоті», повідомлення від чоловіка.
«Рада, що сподобалось. Завтра зможеш?» відповідь.
«Постараюся, але не обіцяю. Олена щось запідозрила», написав Микола.
У Олени похололо всередині. Вона? Щось запідозрила? Та ж вона до цієї хвилини й гадки такої не мала! У грудях розлилася палаюча суміш болю, злості й розпачу. Двадцять три роки довіри і ось так просто?
Унизу хлопнули двері. Микола повернувся з роботи раніше. Олена в паніці сховала телефон у кишеню халата і, схопивши ганчірку, удала, що продовжує прибирання.
Оленко, ти де? голос чоловіка лунав із передпокою.
У кабінеті, лаштується, відповіла вона, намагаючись говорити спокійно.
Микола зявився у дверях високий, підтягнутий, у діловому костюмі. У пятдесят він виглядав молодшим за своїх ровесників і, як і раніше, привертав жіночі погляди. Раніше Олені це подобалося, а зараз відчувся холодок страху.
Як день пройшов? запитала вона, напружено витираючи полицю.
Нормально, він послабив краватку. Втомився. Клієнт попався важкий, три години марнував.
«Який клієнт? С.М.?» хотілося запитати Олені, але вона стрималася.
А ти чому так рано? повернулась до нього, пильно вдивляючись у рідне обличчя на ознаки брехні.
Засумував, він підійшов і обійняв її ззаду, втулившись носом у шию. Від нього пахло звичним одеколоном і трохи цигарками, хоча він кинув палити пять років тому. Цей запах неприємно кольнув.
Піду в душ, Микола поцілував її у щоку і вийшов.
Залишившись сама, Олена опустилась на диван. Що робити? Влаштувати скандал зараз? Стежити за ним? Чи просто запитати прямо? У кишені халата важУранці, коли Микола пішов на роботу, Олена взяла в руки його стару гітару, яку він не чіпав роки, і почала грати мелодію, яку так любив її батько.
