Наталю, як можна так виховувати дівчину? постійно допитувала сестру Марія. Вона ж дівчинка, а не хлопець.
Наталя та Марія рідні сестри, обидві давно вийшли заміж, народили дітей. У Наталі були донька Соломія та син, а Марія мала лише одну донечку Олесю.
Сестри часто бачилися, переважно Марія з донькою приїжджала в гості до Наталі, бо у них був свій дім у приватному секторі. Гарний, доглянутий двір, де можна посидіти у альтанці, а дітям погуляти. Марія ж з родиною жила у квартирі.
Марія, звісно, була впевнена, що її Олеся розумніша, красивіша та талановитіша за Соломію. Різниця у віці між дівчатками була рік Соломія старша.
Наталю, знову твоя Соломія лізе на дерево, ну що це таке? намагалася вплинути на сестру щодо виховання доньки.
А що тут такого? дивувалася Наталя. Вона ж дитина, має розвиватися.
Але не по деревах же скакати! Це ж хлопчача справа, а не дівоча, переконувала Марія, але сестра лише посміхалася.
Дівчатка дружили. Олесі, може, і хотілося так само вільно грати та навіть залізти на дерево, але мама пильно за нею стежила. Нічого подібного їй не дозволялося.
Соломія ніколи не заздрила своїй двоюрідній сестрі, хоч її тітка Марія вважала, що саме її доньці варто заздрити. У дитинстві та школі Соломії було байдуже. Вона жила своїм життям, була жвавою та встигала скрізь.
Її навіть прозвали «ватажком у спідниці» вона не поступалася хлопцям ні в чому: лізла на дерева, билася з ними, захищаючи себе та молодшого брата, інколи навіть перелазила через паркан у чийсь город за яблуками. У ляльки вона майже не грала, не цікавилися зачісками, бантами чи сукнями. Найбільше їй подобалося возитися з татом у гаражі розглядати гайкові ключі, болти та гвинти, а ще вона любила там наводити порядок.
Доню, не треба мені твій порядок, жартував батько. Після нього я нічого не знайду. Краще подай-но мені ключ на шістнадцять.
І вона миттєво подавала йому потрібний ключ. Вона добре розумілася в цих справах, і батько хвалив її, а вона пишалася.
Олеся була повною протилежністю Соломії. Її вдягали, як ляльку завжди в гарні сукні, білі гольфи з китицями, величезні банти. Соломії не подобалися Олесині сукні, бо вони були завжди з якимись рюшами та оборками.
Постійно лунали окрики її мами Марії:
Олесю, не лізь у пісочницю, гольфи випачкаєш! Відійди від дверей там протяг! Не чіпай чужі іграшки вони брудні! Навіщо ти взяла бру
