Сімейна таємниця
Пятирічна Софійка прокинулася від гомону в квартирі. За вікном ще панувала темрява. Вона вийшла зі своєї кімнатки й побачила біля ліжка матері людей у білих халатах. Марічка лежала нерухомо, з заплющеними очима.
Мамо, матусю, прошепотіла дівчинка, мамо, прокидайся.
Їй стало страшно, і вона заплакала. Софійка бачила, як маму поклали на ноші й винесли з дому, повезли до лікарні. Тато Олег залишився з нею. Ще ввечері вона чула, як батьки сварилися. Чомусь часто звучало імя Оксана це була сестра мами, але її вже давно не було, вона померла. Софійка навіть бачила її фото на стіні у бабусі Ганни в селі.
Чому сварилися батьки, дівчинка не зрозуміла. Мама плакала, тато щось кричав. Потім усі заснули. А тепер із мамою щось сталося.
Тату, а що з мамою? спитала вона в сльозах.
Розумієш, серденько, у неї серце слабке. Їй не можна хвилюватися. Іди в кімнату, ще рано, потім розбуджу тебе в садочок.
Марічці справді було погано. Вона лежала, не маючи сили промовити слово. Олег спав у кімнаті на дивані, а вона не могла його покликати. Але раптом він прокинувся, підійшов до дружини, торкнувся її за плече вона не відкрила очі. Він струсонув сильніше ніякої реакції. Олег перелякався й викликав швидку.
Вранці він збирався на роботу, а доньку треба було вести в садок. На щастя, садок був поруч. Він підвів Софійку до дверей, штовхнув її легенько:
Біжи, донечко, сама переодягнися. Я вже спізнююсь. Ввечері заберу тебе й поїдемо до мами в лікарню.
На роботі він наче забувся, але недосипання давало про себе знати. До нього підійшла Іринка, диспетчерка й, за сумісництвом, його коханка. Молода, гарна, жвава після одного корпоративу Олег прокинувся в її однокімнатній квартирці. Він памятав, як увесь вечір вона не відходила від нього.
Олег працював далекобійником на автопідприємстві, а з Іринкою зустрічався вже два роки. Дружина не знала про зраду, але, мабуть, відчувала. Напередодні в них була сварка вона дізналася, що він повернувся з рейсу раніше, але затримався в Іринки.
Марічка йшла з роботи й зустріла Наталю, яка працювала бухгалтеркою там же, де й Олег. Розговорилися, і Наталя обмовилася:
Чоловік твій учора повернувся з рейсу, а путевку не здав.
Як повернувся? Його вдома ще немає, здивувалася Марічка.
Та я бачила його машину, відповіла Наталя й раптом зрозуміла, що розговорилася. У гаражі всі знали, що Олег крутить роман із Іринкою.
Ой, Марічко, може, я помилилась Побачимось! Наталя швидко пішла, а Марічка стояла й дивилася їй услід.
Увечері прийшов чоловік, і вона відразу ж запитала:
Де ти був? Повернувся вчора
Хто тобі це сказав?
Сказали! Сорока на хвості принесла!
Слово за слово і сварка розгорілася. Софійка чула все зі своєї кімнатки. Батьки інколи сварилися, і вона не виходила, бо мама так їй казала. Але цього разу було гірше.
Марічка вибила з Олега правду він зізнався, що зраджує. Можливо, якби він не зізнався, із нею б нічого не сталося. Але вона прийняла все близько до серця.
Ввечері Олег забрав Софійку з садка, і вони поїхали до лікарні. Марічка лежала бліда, під крапельницею. Дівчинці було дуже шкоду маму. Та слабко посміхнулася їй, а на чоловіка глянула холодно.
Олег уже вирішив він піде від Марічки. Іринка наполягала, щоб він переїхав до неї вона чекала від нього дитину. Але поки він не міг сказати дружині лікар застеріг: хвилювати її не можна.
Час минав. Поки Марічка була в лікарні, Олега не відправляли у рейси. Він із донькою кілька разів їздив до неї. Потім приїхала бабуся Ганна, його теща, і сказала онуці:
Софійко, посиди в кімнаті, мені треба поговорити з татом.
Дівчинка пішла до себе. Спочатку було тихо, але потім вона почула, як бабуся знову згадувала Оксану, а тато відповідав грубо.
Ганна дізналася, що Олег давно зраджує її доньці. Спочатку вона не втручалася, але коли Марічка потрапила до лікарні, приїхала до зятя. Він поводився нахабно, кажучи, що це не її справа.
Марічку виписали, але працювати їй забор
