Брусенко Ярема

Щодня о 07:45 Тарас Іванович виходив із своєї старої хрущовки у спальному районі Івано-Франківська.

“Майже добре — але лише майже” — Знову затримаєшся? — голос Дмитра в телефоні звучав так

«Як можна на мене не звертати уваги?» — сердилась Світлана, розглядаючи себе у дзеркалі й підмальовуючи

«Тарасе, що за хрестини в ресторані? Треба ж ще й подарунок купити!» — сказала я чоловікові, дізнавшись

«Оленко, Бога ти бійся, у тебе ж і так чотири квартири, навіщо тобі ще одна? А ми з матір’ю куди, під мост?

Ой, слухай, я тобі розповім одну історію, що мене дуже вразила. **Родинна образа: розрив із міською сестрою**

У новорічну ніч, коли вся наша родина зібралася за святковим столом, моя донька Соломія та її чоловік

«Настю, може, Іринка має рацію? У них тепер сім’я, незабаром дитина з’явиться. Як це виглядатиме, що

«Нехай вони живуть у тебе! Ти ж його таким виховала!» — гукав у трубку мій колишній чоловік, Богдан.

**Щоденниковий запис** Тихенько вийшов у коридор і раптом побачив, як мій чоловік Денис непомітно пхає