«Як можна на мене не звертати уваги?» — сердилась Світлана, розглядаючи себе у дзеркалі й підмальовуючи пухкі губи. «Нічого, скоро корпоратив, ось там я його точно приваблю!» Ця історія про те, як моя подруга Світлана намагалася завоювати увагу колеги й що з цього вийшло.
**Світлана та її впевненість**
Світлана — моя подруга ще з університету. Їй 32, вона яскрава, доглянута, завжди в центрі уваги. Чоловіки на неї озираються, а вона знає, як використати свою харизму. На роботі, у нашій невеликій IT-компанії, Світлана — справжня зірка. Вона працює у відділі маркетингу, завжди одягнена зі смаком, а її жарти на планерках змушують сміятися навіть найсуворішого боса.
Але нещодавно з’явився новий співробітник, Олег, і він став для Світлани справжньою загадкою. Високий, симпатичний, з гарними манерами — одним словом, ідеальний кандидат для її уваги. Але ось біда: Олег, здавалося, взагалі не помічав її спроб фліртувати. Світлана розповідала мені, як запросила його на каву, а він ввічливо відмовився, посилаючись на зайнятість. Потім вона «випадково» опинилася з ним у ліфті й намагалася зав’язати розмову, але він лише з усмішкою вийшов.
«Я для нього занадто ідеальна?»
Після чергового невдачного флірту Світлана залетіла до мого кабінету й почала обурюватися: «Ну що, він іншої орієнтації, чи що? Як можна не помічати мене?» Вона стояла перед дзеркалом, поправляла волосся й підфарбовувала губи, ніби готувалася до нового «наступу». Я засміялася: «Світлано, може, він просто сором’язливий? Або в нього є дівчина?» Але вона не здавалася: «Ні, Іринко, тут щось не те. Я ж бачу, як він спілкується з іншими, а на мене — нуль реакції!»
Вона вирішила, що корпоратив, який мав відбутися через тиждень, стане її «зоряною годиною». Світлана купила нову сукню, записалася до стиліста й навіть продумала, як «випадково» опинитися поруч із Олегом за столом. «Ось там він точно не встоїть», — заявила вона з усією впевненістю.
**Корпоратив і неочікуваний поворот**
Настав день корпоративу. Світлана була неперевершена: червона сукня, ідеальний макіяж, сяюча усмішка. Вона справді привертала погляди всіх колег, але Олег, як зОлегу, як на зло, було не до неї — він весь вечір чогось вишукував очима по залу, доки не зустрів погляд нашого друга Ярослава, після чого вони обоє немов підірвалися з місць і зникли на балконі, залишивши Світлану в гарячкових припущеннях.
