Я усе життя хотіла мати донечку. Навіть у дитинстві уявляла, що моя лялька – це маленька дитина, і тягала її завжди за собою. Декілька років тому я вийшла заміж за Максима, я його дуже люблю і ми живемо разом уже 8 років.
Два роки тому я завагітніла, в інтернеті я читала багато лайфхаків, що потрібно їсти, щоб народилась донечка. Тому всю вагітність я їла лише ці продукти, щоб мати донечку. І на першому огляді у лікаря мені сказали, що все ж буде дівчинка і я дуже зраділа, вже ми з чоловіком підібрали красиве ім’я Маріанна. На другому огляді мені вже остаточно сказали, що це буде дівчинка. Тому я видихнула з полегшенням і вже пішла купувати красивий рожевий одяг для дочки.
Але коли я прийшла на огляд вже на 7 місяці вагітності, мене запевнили, що це все ж хлопчик. Я просила перевірити декілька разів ще раз, але лікарі повторювали, що це хлопчик. У той день я дуже плакала, адже весь цей час надіялась на донечку, а до сина була зовсім не готова. Ми уже кімнату почали під дівчинку робити.
Чоловік заспокоював мене та відволікав. Все ж довелось змиритись із цим. Хлопчик, так хлопчик! Яка вже різниця. Ми почали вибирати ім’я, але чомусь жодне мені не подобалось, не підходило до прізвища чоловіка. Усі родичі нам допомагали вибирати, але усі їх ідеї були або банальними, або дуже дивними.
Я вирішила, що вже у пологовому будинку вирішу, як його назву. І ось, коли син народився на світ, я подивилась на нього і впевнено вирішила, що назву його Івасиком. Йому було три дні, коли ми приїхали додому. Я одразу сказала чоловікові занести документи до РАЦСу.
Коли він прийшов та вручив мені свідоцтво про народження, де було написано «Івасик», мені хотілось його просто вбити! Я говорила йому, що повне ім’я мало б бути «Іван», чому він записав як «Івасик» – невідомо. Але тоді я влаштувала просто повний скандал.
Довелось навіть зателефонувати у РАЦС, вони хіба не розуміли, що так дітей не називають, невже не можна було зупинити мого чоловіка. Змінити документ вони не могли, адже це не просто довідка від лікаря – це документ!
Але нам довелось декілька місяців, щоб змінити ім’я на нормальне. А з того часу чоловік мене завжди перепитує, що і як потрібно робити.
