Я завжди радила Олесі не спішити із серйозними стосунками. Адже вона молода, заміж завжди встигне. Я розумію, як це, адже вийшла заміж у вісімнадцять, а вже через рік бавила своїх хлопчиків-близнюків, потім ще один син, а наймолодшою в нас була Олеся. Звичайно, нелегкі були часи. Та і молода була, тому інколи заздрила подругам, які могли просто таки зібратись та піти на танці на всю ніч в той час, як я змушена була сидіти з дітьми та готувати їсти чоловікові.
Отже, зі свого досвіду я радила доньці якомога далі відтягнути той момент, коли варто брати на себе дорослі обов’язки. Так, можливо, я не така, як більшість мам, але мені справді не хотілось, щоб життя Олесі було схоже на моє, адже я постійно жила для когось, а для себе було ніколи.
Та донька вирішила, що у своїх двадцять років вона вже достатньо пожила для себе й може вже будувати серйозні стосунки. Її обранцем виявився Орест – непоганий хлопець, старший на три роки. Він нам з чоловіком сподобався, адже, здавалось, любить нашу доньку найбільше на світі. Тому ми змирились з вибором Олесі й профінансували їхнє весілля.
Але вже через кілька місяців подружнього життя, Олеся почала все частіше й частіше приходити до нас й просити позичити грошей. Спочатку я думала, що, можливо, молода сім’я намагається облагородити свій побут, але побувавши в них в гостях повністю переконалась, що гроші йдуть на щось інше, адже у квартирі крім старого ліжка та кухонного столу не було майже ніяких предметів меблювання.
Згодом я помітила, що донька стала невеселою. Коли я питала, в чому річ, Олеся відповідала, що на роботі їй затримують зарплату і її це непокоїть. Звичайно, після такого я давала їй гроші. А що робити? Єдина донька. Але незабаром ми з чоловіком почали здогадуватись у чому справа, коли одного разу побачили, а точніше, почули, як зять свариться телефоном з колекторами.
Так, в Ореста виявились борги. Чималі. Й не просто тому, що він не вміє розпоряджатися грошима й через дурість набрав кредитів чи позик, а все виявилось набагато страшніше – в зятя проблеми з азартними іграми. Я здогадувалась про це й раніше, але почута розмова остаточно нас розвіялась будь-які наші сумніви.
Коли я поговорила про це з Олесею, та розплакалась й призналась – у них дійсно серйозні фінансові проблеми через залежність Ореста. Та найгіршим стало для нас те, коли ми дізнались, що Олеся знала про це з самого початку, ще коли тільки почала зустрічатись з Орестом.
– Чому ж ти тоді вийшла за нього заміж? – Ніяк не могла зрозуміти я. – Ти ж розуміла, яка це проблема!
– Я його любила! – Все, що могла сказати Олеся.
Як з’ясувалось пізніше, сума боргу зятя вимірюється кількома десятками доларів. Ми з чоловіком просто не знаємо, що робити. Ми рекомендуємо Олесі піти від чоловіка, поки його залежність не погубила їх обох, але вона каже, що це неправильно. Ви що б порадили нам робити? Як допомогти доньці?
