Автор: Таргоній Сава
Привіт! Я знав, що ми обов’язково зустрінемось… Рік тому Євген їхав з роботи і виявив її випадково.

— Добрий день. Я дружина Юрка. Можна увійти?.. Тиждень у медичному університеті кипів перед майбутніми

В усьому винен дощ Під вечір небо затягло хмарами, і почав моросити дрібний дощ. Весною вулиці виглядають

**Дочка для себе** Оксана зайшла до квартири й прислухалась. Швидко скинула пальто, туфлі й одразу пішла

Кожного дня молоді люди проходять повз один одного, але між ними нічого не відбувається — ні іскри, ні

“Викличте, будь ласка, Людмилу…” Зранку Оксану не покидало відчуття, що щось має статися.

Жінка літ під сімдесят зайшла до крамниці з одягом. Вона була з нечесаним волоссям, у потертому вбранні

Голод стискав нас, але він, щоночі, під місяцем, ховав мішок борошна, який рятував наші життя.

Одинока жінка з причепом Марія виховувала сина сама. Чоловік пішов від неї понад десять років тому.

Одного разу Маріана вийшла з кабінета й побачила, як народ заходить у ліфт. — Зачекайте! — гукнула вона










