Брусенко Ярема

Та хатинка відразу запала мені в душу. Невеличка, затишна, меблі скрізь радянські, навіть стенка югославська

**ЩОДЕННИК ІРИНИ** Невже можна так шаленіти від юнацьких пристрастей у його віці? Йому вже сорок шість!

Остап так і залишився маминим хлопчиком — навіть ставши дорослим чоловіком Коли я нарешті вирішила вийти

— Спочатку постаріла, а тепер ще й захворіла! Все, подаю на розлучення! — кинув чоловік, роздратовано

Зустрівся із колишньою через тридцять років, у продуктовому, біля каси. Викладаю свій кефір з шинкою

У старі часи, коли в Києві ще було тихо, а по Дніпру пливли човни, жила собі жінка на ім’

— Відчепись від мене! Я жодного разу не обіцяв на тобі женитися! Та й взагалі, звідки я знаю, чий це дитина?

Висадивши коханку з авто, Захаренко ніжно попрощався і поїхав додому. Біля під’їзду на мить зупинився

Мій тепер уже колишній чоловік родом з іншого міста. Дуже давно його відправили до нас на строкову службу.

Маму мого чоловіка звуть Ганна Михайлівна. З першого погляду вона здалася мені жінкою з характером —