Автор: Галайда Мирон
Напівоголена дівиця з півмісячного календаря зухвало посміхалася зі стіни. Цей календар мене давно дратував.

**Щоденниковий запис** Моя мати завжди була жорсткою, але коли вона назвала мою дружину товстою — це

У мого чоловіка Тараса — велика й галаслива родина. Два брати, три сестри. Усі давно живуть окремо, зі

«Родичі голодують, а ти тут квартири купуєш!» — гукала мати. «Олені й Марії дістануться двокімнатні

Кохані мої діти… Завтра ви приїдете до мене на ювілей. Кругла дата, ніби свято. Ви привезете квіти, торт

**Щоденник.** Мені трохи за п’ятдесят. Енергійна, успішна, впевнена в собі жінка — здавалося б, усе є

«А ти куди це серед ночі? Чого дітей збираєш?» — спитав він. «Ми йдемо від тебе» Тієї ночі Олег повернувся

«Ми вирішили залишити дітей без спадщини. Нехай це буде для них життєвим уроком» Ми з Олесею завжди намагалися

Того дня я їхав у маршрутці до університету. Зима, лютий мороз, вікна запотілі, у салоні тісно, пахне

«Вона ж старалася»: як моя мама псувала стосунки з онукою, нав’язуючи їй одяг Моя мама вже багато років










