Коли бабуся дізналася, що онук хоче вигнати її з квартири, вона продала її без жалю.
Навіщо брати іпотеку, якщо можна дочекатися, поки бабуся помре, і отримати її житло? Саме так міркував брат мого чоловіка, Дмитро. У нього дружина Оксана і троє дітей, і вся їхня родина живе в очікуванні спадщини. Вони не хочуть зв’язуватися з кредитами, мріючи про день, коли бабусина квартира в Одесі дістанеться їм. Поки вони тісно ютяться у двокімнатній хаті Оксаниної матері, і, судячи з усього, їх це дуже дратує. Дмитро й Оксана все частіше шепочуться про те, як би швидше «вирішити питання» з бабусею.
А бабуся, Надія Петрівна — справжня перлина. У свої 75 вона повна енергії, живе яскраво й не скаржиться на здоров’я. Її будинок у центрі Одеси завжди відкритий для друзів, вона освоїла смартфон, ходить на виставки, відвідує театри, а іноді навіть дозволяє собі легкий флірт на танцях для пенсіонерів. Вона ніби світиться, і її життя — приклад того, як можна насолоджуватися кожним днем. Але для Дмитра й Оксаниї це не привід для гордості, а причина для роздратування. Вони втомилися чекати.
І ось їхнє терпіння урвалося. Вони вирішили, що Надія Петрівна має переписати квартиру на Дмитра, а сама переїхати до будинку для літніх. Вони навіть не приховували своїх намірів, кажучи, що «бабусі там буде краще». Але Надія Петрівна не з тих, хто здається. Вона рішуче відмовилася, і це розпалило справжню бурю. Дмитро розлютився, кричав, що вона «егоїстка» і «повинна думати про онуків». Оксана підливала оливи у вогонь, натякаючи, що бабуся «занадто забарилася».
Ми з чоловіком, дізнавшись про це, були в шоці. Надія Петрівна завжди мріяла про подорож до Італії — побачити Колізей, відчути аромат кави, прогулятися вузькими вуличками Риму. Ми запропонували їй переїхати до нас, здати її квартиру в оренду й копіти на мрію. Вона спромоглася, і незабаром її простора трикімнатна квартира в центрі міста почала приносити прибуток. Дмитро й Оксана, довідавшись про це, влаштували грандіозний скандал. Вони вважали, що квартира за правом належить їм, і вимагали, щоб бабуся пустила їх туди жити. Вони навіть звинуватили мого чоловіка, Богдана, у тому, що він «вплинув» на бабусю заради спадщини. Дмитро дійшов до того, що вимагав віддати йому гроші з оренди, називаючи це «своєю законною часткою». Ми відповіли, що цього не буде, і точка.
Оксана почала заходити до нас майже щодня. То сама, то з дітьми, то з якимись дивними подарунками. Вона розпитувала, як справи у бабусі, алеА потім Надія Петрівна вирішила подарувати всі гроші з продажу квартири на допомогу дитячому будинку, щоб ні в кого більше не виникало спокус.
