Ну нарешті
Виходячи заміж, Соломія навіть не підозрювала, що у її новоявленого чоловіка Дмитра є шкідлива звичка. Зустрічались вони недовго він швидко запропонував їй руку та серце, та ще й трохи під хмелем:
Соломійко, давай одружимось, промовив він, і від його дихання пахнуло горілкою.
Дмитре, ти що, випив? І в такому стані мені пропозицію робиш? не надто обурилась Соломія, бо заміж хотілось, майже всі подруги вже під вінцем.
Та я ж На радощах, сподіваюсь, ти не відмовиш, весело говорив він. Ну що, яка твоя відповідь?
Добре, згодна, але з умовою: горілку частіше, ніж у свят, не вживатимеш.
Та я про що? Звісно, у свят! Ось сьогодні, наприклад, у мене свято тобі пропозицію зробив!
Молодою та наївною, Соломія не заглиблювалась у деталі, та й не знала, що батько Дмитра все життя пив. Можливо, це й на сина вплинуло, тим більше, що батько інколи запрошував його «на чарочку чаю».
Ганна, мати Дмитра, обурювалась:
Сам цю гидоту вживаєш, ще й сина до цього привчаєш Та чоловік лише сміявся у відповідь.
Мовчи, бабо, хай Дмитро звикає він же чоловік.
Після весілля молодята оселились у Соломіїній однокімнатній квартирі, яку вона успадкувала від бабусі. Спочатку все було гаразд. Дмитро працював, інколи повертався з роботи з запахом спиртного, але завжди знаходив причину:
Вітько проставився син народився, як не випити? Бог велів! пояснював він Соломії. Юрко святкував день народження, Петрович нас частував після роботи Причин було багато, і всі важливі. Як відмовитись?
Соломія народила сина Ярика, а Дмитро, як пив, так і продовжував. Додому не поспішав, до сина майже не підходив.
Чому до дитини не підходиш? Він же твій, нарікала дружина.
Та ти ж сама сказала, щоб я на нього перегаром не дихав, відповідав Дмитро.
А ти перестань пити! Скільки можна про це говорити? благала Соломія.
Минуло вісім років. УсМинуло вісім років, а Дмитро так і не змінився, але одного вечора, коли Ярик сказав: “Мамо, я хочу, щоб у нас був справжній тато”, Соломія остаточно зрозуміла, що її шлях з Артемом це початок нової, щасливої історії.
