Коли чоловік вигнав мене на вулицю, жити більше не хотілося. Але згодом я зрозуміла — це було на краще.
Вийти заміж за коханого я була щаслива, навіть не уявляючи, які випробування чекають попереду. Після народження доньки я набрала 17 кілограмів, і з того моменту все змінилося.
Чоловік почав знущатися, називаючи мене «коровою» та «свинею», перестав бачити в мені жінку. Він постійно порівнював мене з дружинами своїх колег, кажучи, що вони виглядають чудово, а я, на його думку, перетворилася на «тварину».
Ці слова рвали серце на шматки. Пізніше я дізналася про його коханку — він навіть не намагався ховатися. Відкрито розмовляв з нею по телефону, писав листи, а ми з донькою стали для нього непотрібними.
Нічми я плакала, але поділитися було ні з ким. Я сирота, без родичів, а подруги віддалилися після мого весілля. Він відчував свою безкарність — почав бити. Його бісило, коли донька плакала вночі; він кричав, щоб я її «замовчала», погрожуючи викинути нас з хати.
Ніколи не забуду того дня. Чоловік прийшов з роботи і з порогу наказав мені забиратися. На вулиці вже смеркало, падав сніг. З однією сумкою та дитиною на руках я опинилася у дворі, не знаючи, куди йти. Він навіть не дав зібрати речі. Поки я оговтувалася, до будинку під’їхало таксі — і вийшла та сама коханка з валізою, пішла нагору до нашої колишньої оселі. У кишені в мене було лише кілька гривень, і більше нічого.
Єдиним виходом було йти в лікарню, де я колись працювала. Пощастило — на зміні була знайома медсестра, яка впустила нас переночувати.
Вранці я віднесла до ломбарду хрестик на ланцюжку — єдину пам’ять про маму, сережки, подаровані чоловіком ще до весілля, та обручку. За оголошенням знайшла бабусю Галю, яка здавала кімнату на околиці Києва. Вона стала для нас рідною. Доглядаючи за донечкою, дозволила мені влаштуватися на роботу.
Без освіти я працювала на м’ясокомбінаті, а вночі мила сходи. Потім зустр# Real-Time-Object-Detection-with-TensorFlow
Real time object detection with TensorFlow
