«Ми ростили вашу першу онуку, тепер ваша черга з молодшою!» — сказала я свекрусі

«Ми виростили вашу першу онуку, тепер ваша черга з молодшою!» — сказала я свекрусі

Моя донька, Олена, зіткнулася з серйозними проблемами зі здоров’ям, і ось зараз, на порозі других пологів, я, Ганна Степанівна, опинилася перед нестерпним вибором. Ми з чоловіком вже три роки виховуємо старшу онуку, Софійку, адже після перших пологів Олена ледве вижила. А тепер свекруха, Наталя Петрівна, яка обіцяла допомагати, знову відвертається, залишаючи нас у розпачі. Живемо ми в невеликому містечку під Черніговом, і ця ситуація розриває мені серце.

Коли Софійка народилася, ми з чоловіком забрали її до себе одразу після виписки. Олена провела в лікарні півроку, борючись за життя, і ми не могли залишити новонароджену без догляду. Наталя Петрівна клялася, що буде підтримувати, але за три роки її «допомога» звелася до порожніх обіцянок. Вона завжди знаходила виправдання: то робота, то справи, то подорожі. Якби я не наполягала, вона б взагалі не бачила Софійку! Я благала її приїхати, і лише тоді вона з’являлася, але ненадовго — і з таким виглядом, ніби робить нам ласку.

Зараз Олена чекає другу дитину, і лікарі попереджають: проблеми можуть повторитися. Після перших пологів вона п’ять місяців лежала у відділенні патології, і ми ледве врятували її та Софійку. Тоді я майже посивіла, коли з пологового дзвонили і питали, хто забере немовля. Олена навіть не могла годувати грудьми, і я, не задумуючись, попри вік та гіпертонію, взяла онуку до себе. Ми з чоловіком вже не молоді, а в мене вдома ще й молодша донька, якій немає вісімнадцяти. Але вибору не було — я не могла кинути онуку.

Софійка живе з нами, а до батьків їздить лише на вихідні. Так усім зручно: Олена оговтується, а ми доглядаємо старшу онуку. Але з немовлям я вже не впораюся. У мене немає сил знову переживати безсонні ночі, плач, колики. Коли Олена попросила нас взяти другу дитину, я відчула, як під ногами тремтить земля. Я гіпертонік, перепади тиску, а Софійка, особливо коли різалися зубки, доводила мене до виснаження своїм плачем. Тоді я дзвонила Наталі Петрівні, благаючи забрати онуку хоча б на день. Вона приїжджала, але повертала Софійку через кілька延时 小时 , як

— Припинилося — 如此 如此 捷克斯洛伐克 直接 继续吧直接извольте?

Оцініть статтю
Та невже
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

«Ми ростили вашу першу онуку, тепер ваша черга з молодшою!» — сказала я свекрусі
Та невже
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.