Сниться мені було щось дивне
Надійка прокинулася від запаху смаженої цибулі та дивного шурхоту. У кімнаті було темно, але за стіною дзвеніли каструлі, і щось булькотіло.
О шостій ранку, серйозно? прошепотіла вона, натягуючи халат.
На кухні, у червоному фартуху з написом «Королева варення», стояла свекруха Ганна Петрівна. Вона спритненько перевертала котлети на величезній пательні, при цьому голосно підспівуючи «Червона калина».
Доброго ранку, Надієчко! весело сказала вона, не обертаючись. А я ось вирішила всіх пригодувати котлетками! Домашні! Без хліба, як Денис любить!
Денис спить, спробувала посміхнутися Надійка. І я теж спала. Сьогодні субота.
Та годі тобі, доню! Хто рано встає тому Бог дає! Я о пятій вже на ногах, вмилась, пробіглася по подвірю зарядка, знаєш, корисна. А потім подумала треба ж родину нагодувати!
Надійка повільно налила собі кави. Поки робила перший ковток, у кухню ввірвалася її мама Оксана Степанівна у спортивних легінсах і з килимком для йоги під пахвою.
Надю, доброго ранку! Ти ж не забула? Сьогодні ми йдемо на пілатес!
Оксано Степанівно, усміхнулася Ганна Петрівна з тонкою ноткою отрути, ви вже повернулися?
Так! бадьоро відповіла Оксана. Пробіглася по району, знайшла, де свіжа зелень, і відшукала студію йоги! До речі, Ганно, котлети зранку це занадто. Знаєте, скільки там жиру?
А ви б спробували, перш ніж критикувати, свекруха зробила крок уперед. Там куряча грудка, жодного жиру. Та й Денис їх з дитинства любить, я йому такі що суботи смажу.
А Надя не їсть смажене! різко сказала Оксана. У неї шлунок слабкий, я її змалку тільки на пару готувала.
Надійка сховала обличчя в долоні.
Це пекло. Домашнє пекло.
Ввечері в ванній відбувся акт другий.
Чому моя мочалка на підлозі? закричала Ганна Петрівна з ванни.
Може, тому що ви своєю мочалкою зкинули всі інші? не здалася Оксана Степанівна.
Я? У мене все акуратно! Це ваші скляночки скрізь! Я униз відкрити не можу там ваші травяні настої!
Це лікувальні маски для обличчя!
Це сміття, Оксано Степанівно! Сміття!
Надійка закрила ноутбук. Працювати було неможливо.
Денисе, тихо сказала вона чоловіку. Нам треба поговорити.
Не зараз, махнув він рукою. У мене турнір, ми у фіналі.
Денисе, Надійка підвелася, або ми говоримо, або я переїжджаю до сараю.
Він поставив джойстик на паузу й зітхнув:
Про що?
Про те, що в нашому домі живуть дві жінки, і обидві вважають, що це їхня кухня, їхня ванна і їхній ти.
Ну, це тимчасово…
Це вже третій тиждень, промовила Надійка крізь зуби. Я перестала пити каву вранці, бо на кухні війна. Не можу піти в ванну, бо униз захоплений кремами. Вчора твоя мама переставила мої книжки за розміром. Моя мама скасувала наш Netflix, щоб дивитися «Танці з зірками».
Але ж вони хочуть як краще…
Так, Надійка підвелася. Завтра вони одна одну спалять на багатті з моїх улюблених романів.
Наступного ранку розпочалася велика битва.
Ганна Петрівна почала варити «фірмовий борщ». Оксана Степанівна, дізнавшись про це, дістала свою козирну карту «овочевий суп без солі й жиру». Обидві почали нарізати капусту паралельно.
Мій борщ завжди їсть Денис. З хлібом і сметаною! голосно заявила Ганна.
Бо ви його з дитинства так привчили! парирувала Оксана. А в тридцять років треба їсти по-людськи! Здоровя дорожче за смак.
А матерА далі було тихо, аж поки з горища не почулося таємниче шкрябіння, наче хтось вирішив, що трьох жінок у домі замало.
