Не зовсім як у серіалі, але близько

Не як у серіалі, але схоже

Оксана любила серіали й мріяла, щоб у її житті було все гарно, як на екрані. Але то були лише мрії, а насправді все було простіше. Щоденність її текла тихо й нудно.

За чоловіка вийшла Оксана за Тараса, нібито з кохання, але це їй так здавалося. Тарас же, як був із дитинства непостійним та гулящим, таким і лишився. Жінку привів до свого невеликого хати. Та ледве через три роки подружнього життя заявив:

Їду від тебе до міста, живи як знаєш. Тісно й нудно мені тут у селі, широта душі вимагає іншого.

Тарас, ти з чого це? У нас ніби все добре… намагалася його спинити вона, нічого не розуміючи.

У тебе добре, а в мене ні…

Із цими словами він вийшов із хати, взявши паспорт і небагатенькі речі в стару торбину. По селу миттю розлетілися чутки, баби шепотілися на кожному розі:

Тарас покинув Оксану й подався до міста, мабуть, там якась зазноба зявилася.

Оксана все це переживала мовчки, не ридала, не скаржилася й спокійно жила далі в Тарасовій хаті. Їй йти було нікуди у батьківській хаті мешкав брат із великою родиною, а для неї там місця не було. Дитини вона так і не народила.

Мабуть, Господь вирішив, що з Тараса батько нікудишній, от і не далось… думала вона, споглядаючи за селянськими дітьми.

Кожен вечір Оксана, закінчивши хазяйські справи, сідала перед телевізором, дивилася серіали, де кипіли пристрасті, були зради. Вона все пропускала крізь себе, а потім довго не могла заснути.

Наставав новий день треба було нагодувати свиню, гусей і курей, молодого бичка Боню, потім привязати його за городом, у стадо не пускала.

Оксано! почула вона голос сусідки. Твій Боня відірвався, носиться по селу!

Ой, де?! вона вибігла за ворота і побачила, як бичок дрючить город, молодими ріжками намагаючись підняти сусідський тин.

Боню, Боню… лагідно кликала вона, простягаючи йому шматок хліба, але він лише мотав головою. Та щоб тебе піря заткнуло! у гніві скрикнула Оксана, а бичок немов образився, рвонув убік і розігнав сусідську зграю качок.

Не знати, скільки б ще бігала за ним Оксана, якби не тракторист Іван. Він спритно вхопив обривок мотузки, натягнув і, підтягнувши бичка до паркану, привязав. Оксана дивилася на його сильні руки й місСерце Оксани вперше забажало тепла, але вона тут же відіпхнула цю думку, бо знала, що Іван живе з Марійкою, і не хотіла бід.

Оцініть статтю
Та невже
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Не зовсім як у серіалі, але близько
Та невже
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.