Молода жінка з власною квартирою мріє вийти заміж… “Ну от, ще одну віддали заміж. На одного щасливого
Почекайте на мене, Оленко Дмитрівно! Дзвінок пролінив, і шкільні коридори поступово спорожніли.
Усе через тебе… Спека влітку була нестерпна. Важке, насичене вологою повітря застигло над містом.
Мені здається, ми навіть не розлучалися… Щодня Катруся йшла додому з надією, що Богдан повернеться.
— Мамо, я пішла, — у кухню зазирнула Соломія. Лариса відвернулася від плити й уважно подивилася на доньку. — Що?
Дар Ярина обійшла квартиру, перевірила, чи все вимкнено, залишаючи за собою лад. Обожнювала повертатися
Ольга монотонно проводила праскою по дошці. Крапельки поту котилися по скроням та шиї. Спека трохи втихомирилася
**Щоденниковий запис: Курорт за щастям** Ми цілий рік мріємо про відпустку, готуємось, сподіваємось
Колись давно, у перший же день університету дві дівчини миттєво помітили одна одну. Обидві гарні, схожі
Олена спішила додому. Під талим снігом траплялися острівці льоду, ноги роз’їжджалися, що ускладнювало її шлях.