Я дружила зі Свєткою ще зі шкільних років. Знала її сім’ю і батьків. Знала і її чоловіка та дітей. Жили вони з чоловіком спочатку бідно, бо одружились одразу як закінчили інститут. Але потім він почав займатись вантажними перевезеннями, спочатку сам працював, через трохи купив фуру і найняв людей, та далі продовжував їздити. І тут їхні справи пішли дуже добре. Свєта ніде не працювала, була домогосподаркою, час від часу записувалась на якісь курси, то кулінарія то йога то ще, щось.
І тут я замітила, що Свєтка дуже вибирається і все бігає на масаж. Постійно то зачіску робить годину перед виходом. То вбирається як на побачення, гардероб обновила, за харчуванням слідкує, рахує калорії.
І я її розпитала, що з нею сталось? Вона спочатку не хотіла нічого казати, але пізніше зізналась. Що познайомилась із реабілітологом, і він займається масажами, молодий спортивного складу тіла чоловік, дуже приємний. І як він її обсипає компліментами на рахунок її фігури та зовнішності. Вона аж розцвіла вся, і світиться. А я питаю Свєта, а як же чоловік, діти?
-Ну а, що Васька постійно в рейси їздить, уваги мені не приділяє. Коли приїжджає то нікуди не вийти в ресторан, ні в театр. Все в дома, весь час. Аби приготовлено було і все. Діти вже дорослі, школу будуть закінчувати і йдуть в доросле життя, сама знаєш як це. Зараз вискочать із сімейного гніздечка.
-А тут я йду на той масаж, як на свято. Такий мужчина. Анька, якби ти бачила. І завжди мене обніме, і комплімент зробить. Кавою пригостить. Такий турботливий, романтичний завжди, щось придумає цікаве.
-Свєта, ти хоч не закохалась?
-Аня, я навіть не знаю. З однієї сторони розумію, що це не правильно, а з другої, я така з ним щаслива.
Через пів року моя подружка Свєта подала на розлучення. Діти залишились із нею, але вирішили, що можуть двоє батьків ними опікуватись. В спадок від батьків їй залишилась квартира, туди вона і переїхала з дітьми та зі своїм новим коханням жити. Адже мужчина був ще молодий, та на масажах ще не заробив на своє житло. Знімав перед тим квартиру, як познайомився зі Свєтою.
Отак, Свєта тепер мала не двох дітей, а трьох. Коли я зайшла до них в гості, я побачила як новий громадянський чоловік включив матч з футболу по телевізору, і в руках тримав банку з пивом. Я привіталась і пішла зі Свєтою на кухню трохи поговорити.
У Свєти очі вже світилися не як раніше. І я запитала ну, що романтика пройшла, почалось справжнє життя? Свєта зі сльозами на очах сказала, так.
–Що я наробила? Васька тепер мене назад не прийме. А тут все, через місяць і закінчилось. Грошей зовсім не заробляє на своїх масажах. Вистачає тільки на пиво і так трохи на продукти. За квартиру мої батьки рахунки комунальні платять. Хіба ж я могла подумати, що якщо вже це все колись пройшла, що в сорок років маю це все ще раз пройти.
Не потрібно розмінюватись на різне, якщо маєш все, що потрібно для щастя і життя.
