Батько дружини переїхав до нас жити рік тому. Річ у тому, що він вже старий й останнім часом хворіє та не може забезпечити собі повноцінний догляд. Мені в принципі, він не заважає, в нас достатньо місця – в кожного своя територія. Тим більше, що живемо ми в будинку на околиці міста. Тут свіже повітря – пенсіонеру цілком зручно та цікаво проводити тут час. А свою стареньку квартиру в центрі, Федір Іванович, здав в оренду й гроші віддає нам, адже живе в нас. Не можу сказати, що гроші, отримані від здачі його квартири дуже наповнюють наш сімейний бюджет, адже основна їх частина йде на ліки для тестя. Річ у тім, що останнім часом Федір Іванович почав дуже хворіти і йому потрібні дорогі ліки. А ще на харчування теж йдуть кошти, тому ми більше втрачаємо, ніж отримуємо від його перебування в нас. Але батько дружини – це святе, я розумію. І навіть якби він не залишив нам квартиру, ми б все одно змушені були за ним доглядати, адже крім моєї дружини в Федора Івановича нікого немає.
Мене хвилює тільки одне. В тестя – онкологія, тяжка стадія, тому рано чи пізно він зляже. Я знаю, тому що таким чином не стало мого батька. Як ви думаєте, хто ходив біля нього – міняв підгузки, годував та мив? Звичайно, я. Адже мами на той час вже не було, а сестрі ходити біля батька не дуже личило. Тому весь догляд за ним від початку тяжкої хвороби до останнього дня життя лежав на моїх плечах. Ні, я не скаржусь – хтось же змушений був це робити. Просто зараз, спостерігаючи за станом здоров’я Федора Івановича я вже бачу, що мене знову чекає це випробування. Дружина біля свого батька в будь-якому випадку не ходитиме. Й для цього є ще одна причина: ми чекаємо другу дитину. Їй вистачає догляду за нашим старшим сином, якому два роки, а тут ще й вагітність. Звичайно, вона не в стані буде доглядати за лежачим батьком.
В мене робота. Я часто буваю у відрядженнях й не знаю, як мені планувати майбутнє. З одного боку мені пропонують підвищення, яке значно покращить наше фінансове становище й допоможе навіть відкладати гроші. А з іншого боку, тоді відрядження будуть ледве не щотижня і я залишатиму вагітну дружину саму з маленькою дитиною та хворим батьком. Я просто не знаю, як вчинити.
Ми зараз не в стані найняти людину, яка зможе доглядати за Федором Івановичем, коли настане час. У дружини є двоюрідний брат в сусідній області. Я навіть запропонував дружині пообіцяти братові квартиру тестя, якщо той погодиться доглядати за своїм дядьком.
«Це бездушно! – Сказала жінка. – Чи ту думаєш, що вся справа у квартирі? Я сама повинна доглянути тата! Це мій принцип!»
Я розумію, що дружині тяжко. Але й мені нелегко. Я просто розриваюсь між турботою про жінку та дітей і обов’язком доглядати за тестем. Що мені роботи? Можливо, ви щось порадите?
