Ось історія, переказана так, ніби ми з тобою кави попиваємо і просто балакаємо:
Мій брат Дмитро одружився шість років тому. І з того часу ні я, ні наші батьки жодного разу не були в них вдома. Усі свята, дні народження та родинні посиденьки відбуваються в батьків — у їхньому затишному будиночку на околиці Львова. Мама готує стільки їжі, що вистачає на три дні, а потім ще й пакує Дмитрові та його дружині Марійці цілі контейнери додому — з котлетами, салатами і варениками.
Коли Дмитро щойно одружився, у Марійки незабаром був день народження. Мама, радісна та повна ідей, вирішила зробити сюрприз: купили торт, вибрали гарний подарунок і збиралися в гості. Мама подзвонила Марійці попередити, а та холодно відповіла, що нічого святкувати не планує. Мама, не здаючись, наполягала:
— Та ми просто зайдемо на чайок з тортиком! Тобі ж нічого готувати не треба, Марічко!
У підсумку ми все ж поїхали. Але замість теплого прийому нас чекав шок: Марійка вийшла до нас на вулицю, пробурмотіла, що в квартирі «не прибрано», і не пустила нас всередину. Ми, збентежені, віддали їй торт і подарунок прямо на сходах та поїхали. З тих пір усі свята проходять у батьків, і ми намагаємося не згадувати той дивний випадок.
Марійка одного разу прямо сказала батькам:
— У вас же великий будинок, місця повно! А у нас однушка, куди там запрошувати гостей?
Я ледве стрималася, щоб не спалахнути. Невже в однушці не можна прийняти рідних чоловіка? Це ж не юрба, а всього троє людей! Але ми мовчали, щоб не псувати стосунки.
Зараз Марійка вагітна, п’ятий місяць. Це буде перший онук для батьків, і мама, звичайно, не знаходить собі місця від хвилювання. Вона постійно телефонує Дмитрові, питає, як Марійка почувається, чи не потрібна допомога. Але нещодавно ми дізналися, що Марійка ще на початку вагітності звільнилася з роботи. Мама занепокоїлася:
— Може, їй погано? Може, їй потрібна моя підтримка?
Дмитро запевнив, що все гаразд — просто вона вирішила «берегти себе». Ми були в розгубленості. Дмитро і Марійка завжди жили на широку ногу: ресторани, подорожі, дорогі речі. У них немає іпотеки — квартира дісталася Марійці від бабусі, тому всі гроші вони витрачали на власні примхи. Але після її звільнення дохід різко впав, і звичний спосіб життя опинився під загрозою. Дмитро намагався пояснити Марійці, що треба економити, але вона, схоже, не готова відмовлятися від розкоші.
Марійка зізналася йому, що звільнилася зі страху «щось підхопити на роботі». Її обережність можна зрозуміти, але тепер їхній бюджет тріщить по швах, а вона вимагає того ж рівня життя. І ось, серед усього цього, Дмитро раптом запросив нас до себе на день народження. Додому! Ми з батьками були в шоці. Тато навіть пожартував:
— Невже я нарешті дізнаюся, як готує моя невістка?
Мама зраділа, уявивши собі родинний вечір. Я вирішила подзвонити Марійці, щоб уточнити деталі, але замість спокійної розмови отримала істерику. Вона, ридаючи в трубку, заявила, що не хоче нас бачити:
— Мені ж треба прибирати квартиру, готувати їжу! Я вагітна, мені важко!
Я намагалася її заспокоїти:
— Марійко, нічого складного не треба. Звари картоплю, зроби салат, запекМи все ще не знаємо, що робити: чи піти та підтримати Дмитра, чи залишитися вдома, щоб не провокувати нові свари.
