«Вона навіть не подякувала за те, що я дивилася за її дитиною, а ще й назвала мене брехухою» — у голосі Ганни Іванівни відчувається гіркота.
— Я ж не залізна, — зітхає Ганна Іванівна, проводячи рукою по сивим волосам. — Мені вже шістдесят п’ять, сил усе менше, а клопоту — ніби більшає. Я не проти допомагати. Не проти возитися з онукою. Але коли за доброту тобі кидають у відповідь образи, це по-справжньому болить.
Її син — Олег, йому тридцять три. Його дружина, Ярина, молодша на три роки. Здавалося б, пара міцна, разом уже більше десяти років, але стосунки свекрухи з невісткою ніколи не були щирими. Трималися на відстані — без сварки, але й без близькості.
Спочатку Ганна Іванівна щиро раділа, коли дізналася, що в них буде дитина. Онуку Софійку вона полюбила від перших днів. Маленька, весела, світленька дівчинка, завжди тягнулася до бабусі. Син із дружиною не просили, але Ганна сама пропонувала допомогу — то посидіти ввечері, то забрати з садочка, то на кілька днів до себе взяти.
Але потім усе почало змінюватися. Допомогу почали сприймати як обов’язок. Онуку все частіше «відправляли» до бабусі. Вихідні, свята, навіть будні. А одного разу Ярина прямо заявила, що перед школою донька в садок не ходитиме — нехай побуде з бабусею.
— Я втомилася. Чесно. Не відмовляю — але я ж вже в літах, у мене тиск, суглоби болять. А тут — і нагодувати, і розважити, і якісь завдання зробити. А Софійка вже не маля — їй шість, у неї вже характер, уваги треба багато, — зітхає жінка. — Але я старалася. Бо люблю.
І ось — камінь спотикання. Волосся. У Софійки були густі, довгі, майже до пояса. Догляд за ними вимагав часу: мити, сушити, чісати, заплітати — усе разом займало щонайменше годину. А в Ганни в селі навіть фена не було.
— Я не наполягала! Просто сказала: «Може, трішки підстрижемо?» А Софійка сама захотіла. Я думала, мама дозволила. А вона… — у голосі Ганни Іванівни тремтить образа. — Вона подзвонила та почала кричати, що я брешу, що я навіяла дитині, що я маніпуляторка.
Скандал розгорівся з новою силою, коли Ярина побачила доньку. Дитина підстриглася майже до плечей, і невістка ніби світ збуПеревернула все догори дригом і тепер вважає мене ворогом номер один.
