Автор: Jurkova Sofa
Мені двадцять два. Після закінчення інституту не змогла знайти роботу за спеціальністю, тому закінчила

В нас з Петром не було спільних дітей. Так вже сталось, що я не можу завагітніти й це не лікується.

– Вірочко, зайдіть до мене, – Федір Григорович, головний лікар, викликав до себе медсестру з хірургії.

Моєму молодшому братові чотирнадцять. Він у нас ніколи не був сміливцем, адже батьки виховували його

– Моя мама прийде за мною, чуєте? – Кричала я дітям, які мене ображали. – Не прийде, у тебе немає батьків

Мені вже сорок вісім. Життя пройшло доволі швидко, адже було насичене подіями. В дитинстві мені вдалось

Від першого шлюбу в мене залишився син Артур. Він уже підліток – минулого місяця хлопцеві виповнилось

Нещодавно чоловік мене не те обхитрив, не те розсмішив. Він не дуже любить, коли я йду з подругами в караоке.

У мене не так багато прикрас. Чесно кажучи, я їх не дуже люблю. Але на заручини майбутній чоловік подарував

Якось лежав я в лікарні з виразкою. Неприємна хвороба, але діватись нікуди – сам себе довів неправильним










