Автор: Галайда Мирон
Такси шурхало шинами по мокрій осінній дорозі. Літній водій неспішно вев авто знайомими вуличками міста

— Віддай! Не треба! Йому ж боляче! — Олеся, захлинаючись від сліз, била хлопця, який відібрав у неї кошеня.

Кухня задихалася від аромату киплячого борщу, який міцно розмішувала Ганна Іванівна, важко дихаючи та сопучи.

Запах свіжозвареної кави й теплих паляниць розливався по хаті, немов заспокійливе замовляння.

Дві подруги Вони колись були подругами… Чи, точніше, лишалися ними, як вважала жінка з третього поверху.

Після розриву з чоловіком Оксана довго приходила до тями. Віддано кохала свого Тараса, беззастережно

Переїзд на нову хату – справа нелегка. Хто не знає? Ось і Оксана з чоловіком Ігорем, нарешті купивши

—Дітей виховали, і тільки-но я на пенсію вийшов — вона від мене втекла, уявляєш? — скаржився сивий дідусь

— Та вже, Миколо Івановичу, — промовила Олена до чоловіка, викладаючи салат “Олів’є”

Наталка мчала до коханого, немов на крилах вітру. Наконець-то її син закінчив школу і вступив до університету.










