Місяць: Червень 2025
Оля завжди була прямий, як дубина. Її колеги знали — вона ніколи не цуралася правди, хоч ти її проси, хоч ні.
Ось щоденниковий запис, переосмислений у дусі української культури. Сергій Петрович був старим боягузом.
Микола Ткачук був старим бірюком. Жив собі та й жив, самотність його не гнітила. Працював, як той віл у ярмі.
Віра завжди говорила прямо, без церемоній. Її колеги давно звикли, що вона ріже правду-матку, чи бажають
Отже, слухай… Віра завжди була гострою на язика. Усі колеги знали – вона скаже правду у вічі, незалежно
Це вже третій рік триває. Коли мій син Олег привів до нашого дому нову дружину — жінку з двома дітьми
Мені зараз сімдесят. Я сама, як та сосна в полі. Дочка вважає мене тягарем. — Донечко, приїдь увечері…
Отже, вже третій рік це триває. Коли мій син Олесь привів до нашої хати нову дружину — жінку з двома
Отже, мені сімдесят. Я самотня, як та сосна в полі. Дочка мене вже вважає за тягар. — Доню, приїдь увечері…
Зараз мені сімдесят. Я самотня, як той билинка у полі. Для власної доньки я стала тягарем. — Донечко