Автор: Jurkova Sofa
Нещодавно була з подругою в кафе. Вирішили відсвяткувати закінчення тяжкого робочого тижня.

Живу в багатоквартирному будинку. Сусідів ще не знаю через те, що тільки місяць тому сюди заїхала.

Мої батьки все своє життя були російськомовними, хоч й після розвалу СРСР отримали паспорт громадян України.

Зайшла в автобус дівчинка. Років, напевно, чотирнадцять. На циганку не схожа – світловолоса, з веснянками.

– Мама, а що таке СРСР? – Питає у мене шестирічний Микита, який щойно повернувся від матері чоловіка.

Ранок… Їду в маршрутці на роботу. Купа людей – хто на роботу, хто на навчання. Всі кудись спішать – зрозуміти можна.

Батька свого я не знаю, навіть не впевнена, що мама точно знала, хто причетний до мого народження.

Мій чоловік з дитячого будинку. Його біологічні батьки відмовились від Артура тільки тому, що алк0голь

Бабуся розповідала, що коли мама мене народила, то абсолютно не хотіла мною займатись. Вона цілими днями

Ця історія сталась з хлопчиком зі штату Арізона. Зовсім не маленький п’ятирічний хлопчик Сел справжнім










