Брусенко Ярема

Він замість мене — Я не хочу до тата… Тітка Віра казала, що тато мене більше не любить, — Дмитро обхопив

— Може, ще й труси йому пратимеш? Шкарпетки, так? Дорослий же чоловік, є-мае! Хай сам справляється, —

— Ти знов купив не той хліб. Я ж просила — без насіння, — Оля поклала буханку на стіл навіть не глянувши

— Тобі одній це навіщо? — Ти мене сухою називаєш?! Мене? Це ти спершу забув про засоби безпеки, потім

— Ти хочеш сказати, що цей пес для тебе важливіший за дітей?! — вирвалось у Олени, коли вона знову витирала

Зустріч — Дівчино! Дівчино, зачекайте! Та зупиніться ж! — Катруся обернулася й побачила, що за нею біжить

— Подивись, на кого ти схожа! — Пампушечка, а не жінка! — Дмитро зневажливо дивився на дружину, відчуваючи

**Букет** Соломія лежала, закривши очі. На протилежному ліжку сиділа Мар’яна, схрестивши ноги, і голосно

**Забуте щастя** Стояла Оксана біля вікна своєї маленької кухні, дивилася на сіре осіннє небо.

— Ти не спізнишся? О котрій виїжджаєш, Віть?! Віть… — Олеся торгала чоловіка за плече, а він відмахувався