Автор: Ірина Маринiна
Зінаїда Іванівна проживала в невеликому містечку разом з дочкою Ольгою. З роботою в містечку не дуже.

Ми з чоловіком все життя мешкали у промисловому місті. Працювали у доволі важких умовах, щоб дати освіту

Мене звати Катерина. Я одружена вже чотири роки. Мого чоловіка звати Сергій. Дітей ми, поки що, не маємо.

Взагалі я звикла допомагати людям, тому що життя складне, доля у кожного може змінитися будь-якої миті.

Ми познайомилися з Денисом п’ять років тому. На той час я вже встигла розлучитися та мала доньку від

Я закінчив початкову школу, а тато вирішив одружитися вдруге. Моя рідна мама загинула в автокатастрофі

Ми з чоловіком працювали на одному заводі, все у нас було добре, жили як і більшість родин.

Батьки, чиї діти ходять у садочок, напевне мене зрозуміють. Бо стовідсотково кожен із них хоча б раз

-Ти дійсно збираєшся туди піти? – Максим здивовано дивився, як дружина закінчувала чепуритися перед дзеркалом.

Мама виховувала мене сама, тому жили ми дуже скромно. Звісно, вона старалася, щоб у нас з молодшим братом










