Автор: Jurkova Sofa
Ми з покійним чоловіком завжди хотіли багато дітей. Щоб повний будинок шуму та дитячого сміху.

Мій брат Остап – бізнесмен. Свого часу йому вдалось відкрити власну фабрику, а потім і філіали.

Ще в підлітковому віці я перехворів на інфекційну хворобу і, як наслідок, не можу мати дітей.

Але коли Вероніка народила, то замість гормону материнства в неї з’явилось якесь неприйняття малюкам
Я все життя самостійно намагалась вижити в цьому світі. Батьків моїх не стало рано, а бабуся з дідусем хворіли.

Ми познайомились з Віктором, коли навчались в інституті. Жили в одному гуртожитку, тому часто бачились

Моя мама привчила мого тата й братів, що вона тягне все на собі. Працювала мама з ранку до вечора.

У нас з Михайлом вже майже десять років сімейного «стажу». Діти підростають, квартиру купили, машину.

– Нащо вона тобі здалась?! – Говорила мама на кухні про мою дружину. – Вона ж навіть готувати не вміє!

У мого чоловіка Артура є ще молодший брат Марко. Їхні батьки від самого народження хлопців намагались

– Не п’є і вже добре. – Сказала мені свекруха, витираючи масні руки об кухонний рушник. – Не можу зрозуміти










